Значення в інших словниках
-
навкіс —
на́вкі́с прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
навкіс —
присл. Те саме, що навскіс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навкіс —
НА́ВКІ́С, присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (М. Томчаній); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (М.
Словник української мови у 20 томах
-
навкіс —
НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм.
Словник синонімів української мови
-
навкіс —
На́вскі́с, навскоси́ і на́вкіс, навкоси́, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
навкіс —
НА́ВКІС, присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (Томч., Готель… 1960, 22); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (Стельмах, Хліб.., 1959. 157).
Словник української мови в 11 томах
-
навкіс —
Навкіс нар. = навкоси. Желех. см. навскіс.
Словник української мови Грінченка