Орфографічний словник української мови

навіконник

навіко́нник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. навіконник — -а, ч. Віконна лиштва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  3. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226).  Словник української мови в 11 томах