навіконник

НАВІКО́ННИК, а, ч.

Віконний наличник.

Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. навіконник — навіко́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. навіконник — -а, ч. Віконна лиштва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226).  Словник української мови в 11 томах