навіконник

навіко́нник

-а, ч.

Віконна лиштва.

Значення в інших словниках

1. навіконник — навіко́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
3. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226).  Словник української мови в 11 томах