навіконник
НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник.
Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226).
Словник української мови (СУМ-11)НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник.
Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226).
Словник української мови (СУМ-11)