Значення в інших словниках
-
наголовок —
На́головок. Заголовок. Перша на Буковині руска друкарня в Народнім Домі приймає всякі роботи друкарскі, як: діла, брошури, оголошеня, табелі, цінники, рахунки, карти візитові, запрошеня весільні, карти заручин, наголовки на листи і коверти (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
наголовок —
-вка, ч. 1》 Верхня частина капелюха, картуза, шапки. 2》 діал. Заголовок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наголовок —
НА́ГОЛОВОК, вка, ч. 1. Верхня частина капелюха, картуза, шапки. Скільки літ він у сільраді, стільки літ і в тому картузові. Міцне около. Великий козирок. Наголовок виправлений міцною металевою пружиною (М. Рудь). 2. діал. Заголовок.
Словник української мови у 20 томах
-
наголовок —
на́головок 1. заголовок, назва (ст): Ні докладної дати, ні докладного наголовку тої книжки не пам'ятаю (Шах) 2. → наголовач
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
наголовок —
ЗА́ГОЛО́ВОК (назва будь-якого твору, видання, його частини і т. ін.), НА́ГОЛОВОК діал., О́ГЛАВ заст.; ША́ПКА (спільна назва для кількох статей, рубрик у газеті, набрана крупним шрифтом). Давид похмурився і пильно став роздивлятися на заголовок книжки (А.
Словник синонімів української мови
-
наголовок —
НА́ГОЛОВОК, вка, ч. 1. Верхня частина капелюха, картуза, шапки. 2. діал. Заголовок. Я переконався, що найулесливіші похвали доходили до мене від тих, що знають мої твори лише з наголовків і ніколи не читали їх (Ірчан, II, 1958, 459).
Словник української мови в 11 томах
-
наголовок —
Наголовок, -вка м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Словник української мови Грінченка