надавлений — Орфографічний словник української мови

надавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надавити. || надавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Григорій Тютюнник); – Добре ти, пане отамане, на суді держався .. – А чого перед ними хвостом крутити?... Словник української мови у 20 томах
надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Тют., Вир, 1960, 152); // нада́влено, безос. присудк. сл. *Образно. Лиш те жиє, лиш те жиє. Словник української мови в 11 томах