надавлений

нада́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надавити.

|| надавлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. надавлений — нада́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Григорій Тютюнник); – Добре ти, пане отамане, на суді держався .. – А чого перед ними хвостом крутити?...  Словник української мови у 20 томах
3. надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Тют., Вир, 1960, 152); // нада́влено, безос. присудк. сл. *Образно. Лиш те жиє, лиш те жиє.  Словник української мови в 11 томах