надавлений

НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надави́ти.

Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Тют., Вир, 1960, 152);

// нада́влено, безос. присудк. сл.

*Образно. Лиш те жиє, лиш те жиє. Чим від дитячих днів Надавлено життя моє. Чим мучивсь я й болів (Фр., XIII, 1954, 145).

Значення в інших словниках

1. надавлений — нада́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надавити. || надавлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Григорій Тютюнник); – Добре ти, пане отамане, на суді держався .. – А чого перед ними хвостом крутити?...  Словник української мови у 20 томах