Орфографічний словник української мови

надовба

на́довба

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. надовба — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
  2. надовба — -и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., вкопаних у землю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надовба — НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Я. Качура); * У порівн. Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати.  Словник української мови у 20 томах
  4. надовба — НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Кач., Вибр., 1953, 386); Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати.  Словник української мови в 11 томах