надовба

НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю.

Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Кач., Вибр., 1953, 386);

Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати. І лишались, по пояс загрузши в пісок, мертві солдати, мов кам’яні надовби на шляху танків (Мушк., Серце.., 1962, 236).

Значення в інших словниках

1. надовба — на́довба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. надовба — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. надовба — -и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., вкопаних у землю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надовба — НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Я. Качура); * У порівн. Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати.  Словник української мови у 20 томах