Значення в інших словниках
-
надовба —
на́довба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
надовба —
-и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., вкопаних у землю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надовба —
НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Я. Качура); * У порівн. Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати.
Словник української мови у 20 томах
-
надовба —
НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Кач., Вибр., 1953, 386); Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати.
Словник української мови в 11 томах