Орфографічний словник української мови

наждак

нажда́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наждак — -у, ч. Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів. || Порошок із цього мінералу, який застосовується для шліфування, полірування скла, металевих виробів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наждак — НАЖДА́К, у́, ч. Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів. З непрозорих кристалів корунду, які містять велику кількість домішок, складається звичайний наждак (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. наждак — НАЖДА́К, у, ч. Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів. З непрозорих кристалів корунду, які містять велику кількість домішок, складається звичайний наждак (Заг. хімія, 1955.  Словник української мови в 11 томах