наждак

нажда́к

-у, ч.

Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів.

|| Порошок із цього мінералу, який застосовується для шліфування, полірування скла, металевих виробів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. наждак — нажда́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наждак — НАЖДА́К, у́, ч. Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів. З непрозорих кристалів корунду, які містять велику кількість домішок, складається звичайний наждак (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. наждак — НАЖДА́К, у, ч. Гірська порода високої твердості, яка складається з зерен корунду і багатьох домішок інших матеріалів. З непрозорих кристалів корунду, які містять велику кількість домішок, складається звичайний наждак (Заг. хімія, 1955.  Словник української мови в 11 томах