Значення в інших словниках
-
наконечник —
[наконечниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
наконечник —
-а, ч. Кінцева частина якогось предмета, що надівається на нього або приробляється до нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наконечник —
(палі) черевик, (рушника) торочка, (списа) клюга, (стріли) шпичка, (техн.) оскіп
Словник чужослів Павло Штепа
-
наконечник —
НАКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кінцева частина якогось предмета, що надівається на нього або приробляється до нього. У юнака в руках олівець, на ньому замість наконечника стріляний патрон (В.
Словник української мови у 20 томах
-
наконечник —
НАКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кінцева частина якогось предмета, що надівається на нього або приробляється до нього. У юнака в руках олівець, на ньому замість нако нечника стріляний патрон (Петльов.
Словник української мови в 11 томах
-
наконечник —
Наконечник, -ка м. Наконечникъ.
Словник української мови Грінченка