наконечник —
НАКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кінцева частина якогось предмета, що надівається на нього або приробляється до нього. У юнака в руках олівець, на ньому замість наконечника стріляний патрон (В.
Словник української мови у 20 томах
наконечник —
НАКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кінцева частина якогось предмета, що надівається на нього або приробляється до нього. У юнака в руках олівець, на ньому замість нако нечника стріляний патрон (Петльов.
Словник української мови в 11 томах
наконечник —
Наконечник, -ка м. Наконечникъ.
Словник української мови Грінченка