наложниця —
-і, ж., заст. Коханка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наложниця —
Копилиця, щудра, див. одалиска, підложниця, метроса
Словник чужослів Павло Штепа
наложниця —
НАЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Коханка. Став [Левицький] грати роль польського шляхтича, утримував наложницю, на яку витрачав великі гроші і для якої закупив село Збору (І. Франко); [Поліксена:] Ой лихо тяжке! Батеньку! Матусю! Наложницею стане ваша доня! (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
наложниця —
НАЛО́ЖНИЦЯ заст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯ заст. рідше, НАПЕ́РСНИЦЯ заст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця).
Словник синонімів української мови
наложниця —
НАЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Коханка. Став [Левицький] грати роль польського шляхтича, утримував наложницю, на яку витрачав великі гроші і для якої закупив село Збору (Фр., XVI, 1955, 151).
Словник української мови в 11 томах