наложниця
НАЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Коханка.
Став [Левицький] грати роль польського шляхтича, утримував наложницю, на яку витрачав великі гроші і для якої закупив село Збору (Фр., XVI, 1955, 151).
Словник української мови (СУМ-11)НАЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Коханка.
Став [Левицький] грати роль польського шляхтича, утримував наложницю, на яку витрачав великі гроші і для якої закупив село Збору (Фр., XVI, 1955, 151).
Словник української мови (СУМ-11)