намарне —
присл. Те саме, що намарно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намарне —
НАМА́РНЕ, присл., розм. Те саме, що нама́рно. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері, Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Т. Шевченко); І треба сказати, що мої старання намарне не пішли (В.
Словник української мови у 20 томах
намарне —
Нама́рне, нама́рно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
намарне —
НАМА́РНЕ, присл., розм. Те саме, що нама́рно. Ще діточки сповиті спали. Ще купіль гріли матері. Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Шевч., II, 1953, 314); Він же стільки проектів наробив, стільки наобіцяв. Невже намарне? (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 343).
Словник української мови в 11 томах