Орфографічний словник української мови

наораний

нао́раний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати. || наорано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко); // нао́рано, безос. пред. Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
  3. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99).  Словник української мови в 11 томах