наораний

НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти.

Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99).

Значення в інших словниках

1. наораний — нао́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати. || наорано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко); // нао́рано, безос. пред. Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах