наораний

НАО́РАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наора́ти.

Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко);

// нао́рано, безос. пред.

Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. наораний — нао́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати. || наорано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99).  Словник української мови в 11 томах