наораний

нао́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати.

|| наорано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. наораний — нао́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко); // нао́рано, безос. пред. Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
3. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99).  Словник української мови в 11 томах