Значення в інших словниках
-
наральник —
-а, ч. Змінна частина робочого органа ґрунтообробних знарядь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наральник —
НАРА́ЛЬНИК, а, ч. Змінна частина робочого органа ґрунтообробних знарядь. Сень трактора веде, наральники рихлять землю (К. Гордієнко); Під час розкопок на поселенні виявлено велику кількість кераміки, стріли, грузила, шиферні прясла, залізне тесало...
Словник української мови у 20 томах
-
наральник —
НАРА́ЛЬНИК, а, ч. Змінна частина робочого органа грунтообробних знарядь. Сень трактора веде, наральники рихлять землю (Горд., Дівчина.., 1954, 145); Поля свої анти обробляли плугом із залізним наральником, сіяли просо, ячмінь, пшеницю, коноплі (Літ. Укр., 21.1 1964, 4).
Словник української мови в 11 томах
-
наральник —
Наральник, -ка м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника. Чуб. VII. 401.
Словник української мови Грінченка