нарочито —
Присл. до нарочитий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
нарочито —
хохл. (нарочно) навмисно навмисно, умисно, нароком
Словник чужослів Павло Штепа
нарочито —
НАРОЧИ́ТО. Присл. до нарочи́тий 1. [Одарка:] Що ж це ні тітки, ні Марусі? Це неначе нарочито нас звели... (М. Кропивницький); Уникаючи жандармського ока, Франко нарочито нікого не повідомив про день свого приїзду (М. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
нарочито —
НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм.
Словник синонімів української мови
нарочито —
НАРОЧИ́ТО, присл. Присл. до нарочи́тий 1. [Одарка:] Що ж це ні тітки, ні Марусі? Це неначе нарочито нас звели… (Кроп., І, 1958, 75); Уникаючи жандармського ока, Франко нарочито нікого не повідомив про день свого приїзду (М. Ол., Чуєш.,, 1959, 62).
Словник української мови в 11 томах