наслідувальний — Орфографічний словник української мови

наслідувальний — -а, -е. 1》 Стос. до наслідування. 2》 Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності. Наслідувальна поезія. Великий тлумачний словник сучасної мови
наслідувальний — НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до наслідування. Австралійці, як розповідають мандрівники, – знамениті актори, і зараз вони виявили неабиякий наслідувальний хист (Т. Воронович, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
наслідувальний — НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до наслідування. Вчителі, продумано використовуючи наслідувальні психічні процеси, можуть досягнути великого виховного ефекту (Рад. літ-во, 2, 1965, 64). Словник української мови в 11 томах