наслідувальний

НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до наслідування.

Австралійці, як розповідають мандрівники, – знамениті актори, і зараз вони виявили неабиякий наслідувальний хист (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

Одними з важливих механізмів спілкування та взаємодії людей є процеси психічного наслідування (з навч. літ.).

2. Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності.

Поема Квінта .. написана як наслідувальна стилізація Гомерових поем (І. Франко);

Попри учнівський і наслідувальний характер багатьох віршів, збірка “На білих островах” [М. Рильського] все ж засвідчила появу неабиякого таланту (С. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. наслідувальний — наслі́дувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. наслідувальний — -а, -е. 1》 Стос. до наслідування. 2》 Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності. Наслідувальна поезія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наслідувальний — НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до наслідування. Вчителі, продумано використовуючи наслідувальні психічні процеси, можуть досягнути великого виховного ефекту (Рад. літ-во, 2, 1965, 64).  Словник української мови в 11 томах