Значення в інших словниках
-
насміх —
НАСМІХ – НА СМІХ Насміх, -у. Глузливий жарт, висміювання когось, чогось; насмішка. Насміх і погорда заблискотіли на його тонких губах (І.
Літературне слововживання
-
насміх —
див. насмішка
Словник синонімів Вусика
-
насміх —
-у, ч. Те саме, що насмішка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
насміх —
НА́СМІХ¹, у, ч. Те саме, що насмі́шка. Мов град, сипалися насміхи на Довбанюкову голову (І. Франко); Юрба переконається, що незамужня жінка – то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено (О.
Словник української мови у 20 томах
-
насміх —
НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИ мн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм.
Словник синонімів української мови
-
насміх —
НА́СМІХ, у, ч. Те саме, що насмі́шка. Мов град, сипалися насміхи на Довбанюкову голову (Фр., II, 1950, 89); Не раз душа його — чиста і ніжна, як яблуневий цвіт, — щеміла від чужих глузливих насміхів (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах
-
насміх —
Насміх, -ха м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. см. насмішок.
Словник української мови Грінченка