Орфографічний словник української мови

наст

наст

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наст — Льодяна кірка, яка утворюється після відлиги.  Словник термінів з агрофітоценології
  2. наст — -у, ч. Обледеніла кірка на поверхні снігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наст — Кора (снігова)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. наст — НАСТ, у, ч. Обледеніла кірка на поверхні снігу; серен. Сніг тільки-но почав танути, але надвечір брався знов скляним настом і сліпуче блищав під місяцем і під зорями (З.  Словник української мови у 20 томах
  5. наст — Тонкий щільний зледенілий шар на поверхні снігу.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. наст — НАСТ, у, ч. Обледеніла кірка на поверхні снігу. Сніг тільки-но почав танути, але надвечір брався знов скляним настом і сліпуче блищав під місяцем і під зорями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 356); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах