настренчувати —
див. підбурювати; радити
Словник синонімів Вусика
настренчувати —
-ую, -уєш, недок., настренчити, -чу, -чиш, док., перех., проти кого, розм. Те саме, що настроювати 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
настренчувати —
НАСТРЕ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРЕ́НЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, проти кого, розм. Те саме, що настро́ювати 4. Він [писар] настренчує громаду проти духовенства (І.
Словник української мови у 20 томах
настренчувати —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
настренчувати —
НАСТРЕ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРЕ́НЧИТИ, чу, чиш, док., перех., проти кого, розм. Те саме, що настро́ювати 4. Він [писар] настренчує громаду проти духовенства (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
настренчувати —
Настренчувати, -чую, -єш сов. в. настренчити, -чу -чиш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене. Левиц. ПЙО. І. 381. Так настренчила її против чоловіка, що вона його зненавиділа. см. наструнчити и настрючити.
Словник української мови Грінченка