нашіптувач —
див. брехливий; виказувач; підлабузник
Словник синонімів Вусика
нашіптувач —
-а, ч., розм. Той, хто нашіптує (у 2 знач.) кому-небудь щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нашіптувач —
НАШІ́ПТУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто наговорює, нашіптує (у 2 знач.) кому-небудь щось. Ми не хочемо, щоб за зрадників, нашіптувачів, шпигунів одповідала обивательська маса (В.
Словник української мови у 20 томах
нашіптувач —
НАШІ́ПТУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто нашіптує (у 2 знач.) кому-небудь щось. Ми не хочемо, щоб за зрадників, нашіптувачів, шпигунів одповідала обивательська маса (Еллан, II, 1958, 223); Миколу Коваля вони [керівний актив] до своєї компанії не приймали...
Словник української мови в 11 томах