Орфографічний словник української мови

небозвід

небозві́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. небозвід — див. небо  Словник синонімів Вусика
  2. небозвід — -воду, ч. Весь видимий простір неба; те саме, що небо 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небозвід — Баня (небесна)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. небозвід — НЕБОЗВІ́Д, во́ду, ч. Весь видимий простір неба; небо. Олов'яні сірі хмари небозвід весь залягли (І. Франко); Зорі котились небозводом і падали в море (О. Донченко); Тріпотять вони [знамена], торкаючись численними крилами тонкої блакиті небозводу (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  5. небозвід — НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна).  Словник синонімів української мови
  6. небозвід — НЕБОЗВІ́Д, во́ду, ч. Весь видимий простір неба; те саме, що не́бо 1. Олов’яні сірі хмари небозвід весь залягли (Фр., XI, 1952, 145); Зорі котились небозводом і падали в море (Донч.  Словник української мови в 11 томах