Орфографічний словник української мови

небожителька

небожи́телька

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. небожителька — -и. Жін. до небожитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. небожителька — НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн. Жін. до небожи́тель. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах