небожителька

небожи́телька

-и.

Жін. до небожитель.

Значення в інших словниках

1. небожителька — небожи́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. небожителька — НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн. Жін. до небожи́тель. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах