Словник української мови у 20 томах

небожителька

НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн.

Жін. до небожи́тель.

У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. небожителька — небожи́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. небожителька — -и. Жін. до небожитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови