Орфографічний словник української мови

невижатий

неви́жатий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невижатий — -а, -е. 1》 Який стоїть на пні, якого не зрізали. 2》 На якому залишено на пні злакові рослини. Невижате поле.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невижатий — НЕВИ́ЖАТИЙ, а, е. 1. Який стоїть на пні, якого не зрізали, незжали. Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... (М. Коцюбинський); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю...  Словник української мови у 20 томах
  3. невижатий — НЕВИ́ЖАТИЙ, а, е. 1. Який стоїть на пні, якого не зрізали. Хліб стоїть у полі невижатий, осипається… (Коцюб., І, 1955, 14); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Тют.  Словник української мови в 11 томах