невижатий

неви́жатий

-а, -е.

1》 Який стоїть на пні, якого не зрізали.

2》 На якому залишено на пні злакові рослини. Невижате поле.

Значення в інших словниках

1. невижатий — неви́жатий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невижатий — НЕВИ́ЖАТИЙ, а, е. 1. Який стоїть на пні, якого не зрізали, незжали. Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... (М. Коцюбинський); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю...  Словник української мови у 20 томах
3. невижатий — НЕВИ́ЖАТИЙ, а, е. 1. Який стоїть на пні, якого не зрізали. Хліб стоїть у полі невижатий, осипається… (Коцюб., І, 1955, 14); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Тют.  Словник української мови в 11 томах