Орфографічний словник української мови

незвитяжний

незвитя́жний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. незвитяжний — див. непохитний  Словник синонімів Вусика
  2. незвитяжний — -а, -е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незвитяжний — НЕЗВИТЯ́ЖНИЙ, а, е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний. Огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець... (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  4. незвитяжний — НЕЗВИТЯ́ЖНИЙ, а, е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний. Огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець… (Коцюб., І, 1955, 121).  Словник української мови в 11 томах
  5. незвитяжний — Незвитя́жний, -а, -е Непобѣдимый.  Словник української мови Грінченка