Значення в інших словниках
-
незвитяжний —
незвитя́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
незвитяжний —
-а, -е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незвитяжний —
НЕЗВИТЯ́ЖНИЙ, а, е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний. Огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець... (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
незвитяжний —
НЕЗВИТЯ́ЖНИЙ, а, е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний. Огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець… (Коцюб., І, 1955, 121).
Словник української мови в 11 томах
-
незвитяжний —
Незвитя́жний, -а, -е Непобѣдимый.
Словник української мови Грінченка