нездара

незда́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. нездара — НЕДОТЕПА, (до мови) д. нестула.  Словник синонімів Караванського
2. нездара — див. невмілий  Словник синонімів Вусика
3. нездара — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. || Неповоротка, незграбна людина. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нездара — НЕЗДА́РА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Григорій Тютюнник); Діжа відразу зрозумів...  Словник української мови у 20 томах
5. нездара — БЕЗДА́РА розм. зневажл. (необдарована, позбавлена таланту людина), НЕЗДА́РА розм. зневажл., БЕЗДА́РНІСТЬ розм. рідше; ПОСЕРЕ́ДНІСТЬ розм. (ужив. як пом'якшена назва). Молодь трупи складалася з талантів і з бездар (Ю.  Словник синонімів української мови
6. нездара — НЕЗДА́РА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам’ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Тют.  Словник української мови в 11 томах