Орфографічний словник української мови

неповторний

неповто́рний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. неповторний — див. хороший  Словник синонімів Вусика
  2. неповторний — -а, -е. Який не може повторитися. || Те саме, що неповторимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Ю. Збанацький); // Те саме, що неповтори́мий. Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним фантастично прекрасним... (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. неповторний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні).  Словник синонімів української мови
  5. неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Збан., Малин. дзвін, 1958,3); // Те саме, що неповтори́мий.  Словник української мови в 11 томах