неповторний

неповто́рний

-а, -е.

Який не може повторитися.

|| Те саме, що неповторимий.

Значення в інших словниках

1. неповторний — неповто́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповторний — див. хороший  Словник синонімів Вусика
3. неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Ю. Збанацький); // Те саме, що неповтори́мий. Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним фантастично прекрасним... (О.  Словник української мови у 20 томах
4. неповторний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні).  Словник синонімів української мови
5. неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Збан., Малин. дзвін, 1958,3); // Те саме, що неповтори́мий.  Словник української мови в 11 томах