Орфографічний словник української мови

неприкритий

неприкри́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. неприкритий — -а, -е. 1》 Який не має ніякого прикриття. || Не закритий добре, щільно. || Без головного убору. 2》 перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неприкритий — НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має ніякого прикриття. Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (М. Коцюбинський); Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (з наук. літ.); // Не закритий добре, щільно.  Словник української мови у 20 томах
  3. неприкритий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І.  Словник синонімів української мови
  4. неприкритий — НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має ніякого прикриття. Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (Коцюб., II, 1955, 297); Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (Техн. культ.  Словник української мови в 11 томах