неприкритий

НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е.

1. Який не має ніякого прикриття.

Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (Коцюб., II, 1955, 297);

Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (Техн. культ., 1956, 383);

// Не закритий добре, щільно.

Чайник неприкритий парував (Мирний, III, 1954, 209);

// Без головного убору.

З яру повівав холодний нічний вітерець, приносив пахощі квітів та ворушив кучері на циганських неприкритих головах (Ткач, Арена, 1960, 22).

2. перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований.

Політика агресії знайшла свій найбільш неприкритий вияв у нападі Англії, Франції та Ізраїлю на Єгипет (Рад. Укр., 4.XII 1956, 1).

Значення в інших словниках

1. неприкритий — неприкри́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неприкритий — -а, -е. 1》 Який не має ніякого прикриття. || Не закритий добре, щільно. || Без головного убору. 2》 перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неприкритий — НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має ніякого прикриття. Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (М. Коцюбинський); Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (з наук. літ.); // Не закритий добре, щільно.  Словник української мови у 20 томах
4. неприкритий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І.  Словник синонімів української мови