непроїжджий

непрої́жджий

прикметник

Значення в інших словниках

1. непроїжджий — -а, -е. По якому важко або неможливо проїхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. непроїжджий — НЕПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. По якому важко або неможливо проїхати. Франкфуртералеє, колись широка асфальтована вулиця, тепер у кількох місцях була зовсім непроїжджою (В. Собко); – Зараз надворі осінь, дороги майже непроїжджі (П. Кочура). 2. По якому не їздить транспорт. Непроїжджа частина вулиці.  Словник української мови у 20 томах
3. непроїжджий — НЕПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. По якому важко або неможливо проїхати. Франкфуртералеє, колись широка асфальтована вулиця, тепер у кількох місцях була зовсім непроїжджою (Собко, Запорука.., 1952, 72); — Зараз надворі осінь, дороги майже непроїжджі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 359).  Словник української мови в 11 томах