Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
непроїжджий —
непрої́жджий прикметник
Орфографічний словник української мови
непроїжджий —
НЕПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. По якому важко або неможливо проїхати. Франкфуртералеє, колись широка асфальтована вулиця, тепер у кількох місцях була зовсім непроїжджою (В. Собко); – Зараз надворі осінь, дороги майже непроїжджі (П. Кочура). 2. По якому не їздить транспорт. Непроїжджа частина вулиці.
Словник української мови у 20 томах
непроїжджий —
НЕПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. По якому важко або неможливо проїхати. Франкфуртералеє, колись широка асфальтована вулиця, тепер у кількох місцях була зовсім непроїжджою (Собко, Запорука.., 1952, 72); — Зараз надворі осінь, дороги майже непроїжджі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 359).
Словник української мови в 11 томах