Орфографічний словник української мови

нехочу

не́хочу

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нехочу — НЕ́ХОЧУ: ○ (1) З (від) не́хочу, у знач. присл. – удавань без бажання. Неохоче Баба з нехочу ціле порося з'їла (прислів'я); Мухи роєм кинулись на неї [кобилу], а вона спустила вуха та лиш хвостом іноді махне гей від нехочу (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
  2. нехочу — НЕ́ХОЧУ: З (від) не́хочу, діал. Неохоче. Баба з нехочу ціле порося з’їла (Укр.. присл.., 1955, 226); Мухи роєм кинулись на неї [кобилу], а вона спустила вуха та лиш хвостом іноді махне гей від нехочу (Март., Тв., 1954, 44).  Словник української мови в 11 томах