нехочу
НЕ́ХОЧУ: З (від) не́хочу, діал. Неохоче.
Баба з нехочу ціле порося з’їла (Укр.. присл.., 1955, 226);
Мухи роєм кинулись на неї [кобилу], а вона спустила вуха та лиш хвостом іноді махне гей від нехочу (Март., Тв., 1954, 44).
Словник української мови (СУМ-11)