нехочу
НЕ́ХОЧУ:
○ (1) З (від) не́хочу, у знач. присл. – удавань без бажання.
Неохоче Баба з нехочу ціле порося з'їла (прислів'я);
Мухи роєм кинулись на неї [кобилу], а вона спустила вуха та лиш хвостом іноді махне гей від нехочу (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)