нормально —
Присл. до нормальний 1). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нормально —
НОРМА́ЛЬНО. Присл. до норма́льний 1. Тепер все буде краще, бо з завтрашнього дня почну працювати, значить, буду жити нормально (М. Коцюбинський); // у знач. присудк. сл. Хіба ж це нормально, що Ліні раз у раз стає соромно за батька, її дратує ота його впевненість у власній безгрішності (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
нормально —
НОРМА́ЛЬНО. Присл. до норма́льний 1. Тепер все буде краще, бо з завтрашнього дня почну працювати, значить, буду жити нормально (Коцюб., III, 1956, 408); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах